|
Время для посева плевел. - Галина
Жгите прошлое нещадно - Дарья Зиненкова
Даже маленькое напоминание о прошлом, всего лишь адрес или тел. того или иного человека, какое-то письмо, или вещь, может в миг вернуть в вас в грех от которого вы так долго бежали и с которым так долго боролись…не искушайте сами себя, удалите все, что связано с неприятными греховными воспоминаниями, вы теперь новое творение, не возвращайтесь «на блевотину»…Жгите прошлое нещадно!
P.S: конечно есть и хорошее прошлое :)
Роднее мамы... - Андрей Краснокутский
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Душу довести до вечности- если желает она! - Татьяна Шохнина
Поэзия :
Благую Весть поём о Сыне!.. - Евгений Крыгин
Проза :
Студентки - Таисия Кобелева
У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n |
